Якщо аналізувати стилі музики, популярні в Ліверпулі, можна згадати дуже багато прикладів. Але є один жанр, який був придуманий і поширений саме тут, а вже потім він дійшов до інших частин Британії та всього світу. Мова йде про мерсібіт, який ми зараз проаналізуємо на сайті liverpool-trend.com.
Базова інформація
Мерсібіт (Merseybeat) – це популярний жанр музики, який виник в 1960-х роках у Ліверпулі, а потім швидко поширився на інші міста на північному заході Англії і далі, навіть на південь. Особливо розповсюджений цей стиль був у підліткових рок-гуртах, активних у період з 1960 по 1964 роки.
Іноді жанр називають просто біт-музикою, а іноді кажуть: південноанглійський, або мерсійський, біт. Звісно, південним його звати несправедливо, але це показує, що на півдні країни жанр став не менш популярним. Утім, як і по цілому світі.
Мерсібіт характеризується вокальними мелодіями, які виконувались на розспів, а це споріднює його з американським ду-вапом. Жанр став логічним продовженням англійського різновиду скіфлу – забутого, але відновленого різновиду афроамериканського фолку, що отримав нове життя по інший бік Атлантики. Відомо, що цей жанр дуже вплинув на рок-н-рол.
Назва “мерсібіт”, вочевидь, походить від слів “beat” (англ. “музична частка”, тобто четвертна нота) і назви річки Мерсі, на якій розташований Ліверпуль, – батьківщина The Beatles. У другій половині 1960-х консервативний мерсібіт втратив потенціал розвитку й поступився місцем більш експериментальному стилю, блюз-року.
Видання
Mersey Beat – це також назва ліверпульського музичного видання 1960-х років. Засноване воно було Біллом Гаррі, одним з однокласників Джона Леннона в Ліверпульському коледжі мистецтв. Ця газета публікувала новини, пов’язані з місцевими гуртами та зірковими солістами, які приїжджали сюди з концертами.
Знаменита ліверпульська четвірка дуже тісно співпрацювала з Mersey Beat, де публікували чимало ексклюзивних історій і світлин. Також там друкували твори, зокрема ранні тексти Джона Леннона. Газета публікувала історію The Beatles, а також жартівливі оголошення. Сам факт наявності цього видання показує, що жанр мерсібіт вважався цікавим і перспективним.
Історія, характерні риси
Мерсібіт розвивався спочатку саме в Ліверпулі і його околицях. Наприкінці 1950-х – на початку 1960-х жанр поєднав у собі деякі риси рок-н-ролу, ритм-енд-блюзу, скіфлу, мьюзік-холла й популярної музики. До 1963 року стиль почав свою переможну ходу по Європі, а потім підкорив і Північну Америку. Мерсібіт вплинув на молодіжну культуру 1960-х років, особливо на гаражний рок, фолк-рок і психоделічну музику.
У біт-музиці домінує чиста гітара, сильний і гармонійний вокал, а пісні здебільшого мають мотиви, які добре запам’ятовуються. Ця музика навряд чи має щось спільне з бітниками – літературним рухом 1950-х.
Деякий час музичний стиль мав назву “біг-біт”, проте з часом назва була скорочена до “біт”. У чартах того часу домінували такі музиканти, як Томмі Стіл, Марті Вайдл і Кліфф Річард.
Німецький антрополог і музичний критик Ернест Борнеман, який жив в Англії з 1933 по 1960 рр., стверджував, що саме він запровадив цей термін у колонці журналу Melody Maker, коли хотів описати британську імітацію американського рок-н-ролу, ритм-н-блюзу та скіфлу.
Найхарактернішою рисою біт-музики був сильний ритм, що використовував бекбіт, характерний для рок-н-ролу і ритм-енд-блюзу. Алан Клейсон описав ритм як незмінні чотири удари на барабані в кожному такті, що надавали композиціям енергійності та динаміки. Виглядає так, що стиль був розроблений у клубах Гамбурга, де на початку 1960-х років мали концерти багато англійських гуртів, зокрема й The Beatles.
Оскільки домінувала в мерсібіті ритм-гитара, гра була розбита на серію окремих ударів. А це дуже відрізняло стиль від року, який характеризується своєрідною монолітністю. Це означало також, що біт-музика могла впоратися з більшим діапазоном часових сигнатур і форм пісень, ніж це було можливо в рок-н-ролі. Як правило, інструментарій біт-гуртів включав ритм- і бас-гітари, а також ударні. Цим відрізнялись не лише легендарні The Beatles, але й інші.
Часто в біт-групах був окремий вокаліст. Куплети й приспіви в їхніх піснях були в тісній гармонії. Багато що споріднює жанр із ду-вопом і характерними для нього безглуздими складами в бек-вокалі.
Популярні гурти, які поширили стиль мерсібіт
Найвідоміший гурт, який зробив знаменитим стиль мерсібіт, – це, звісно, The Beatles. Але були й інші:
- Swinging Blue Jeans;
- The Spencer Davis Group;
- The Searchers;
- Gerry and the Pacemakers;
- The Hollies;
- The Swinging Blue Jeans;
- Billy J. Kramer and the Dakotas;
- The Merseybeats;
- Rory Storm and the Hurricanes;
- Freddie and the Dreamers;
- The Fourmost.
Також варто згадати The Troggs – колектив, у творчості якого було змішано багато стилів, але серед них був і мерсібіт.
Отже, можна помітити, що цей альтернативний музичний напрям був дуже важливим для свого часу й досить популярним. У Ліверпулі він народився й розвивався, поки не настала ера інших жанрів.
