Ліверпуль не лише славиться своєю багатою історією та культурною спадщиною, але й відомий як колиска багатьох музичних революцій. Завдяки жвавому музичному життю тут створились чудові умови для розвитку талановитих музикантів. У результаті місто стало одним із найвизначніших музичних центрів у світі. Як це сталося і до чого все прийшло – далі на liverpool-trend.com.
Багата історія навколо “Бітлз” і не тільки
Ліверпуль має дуже давні музичні традиції. Вони охоплюють як класику, так і попнапрям. Усі знають про гурт “Бітлз”, який створив щонайменше 18 геніальних синглів. Маються на увазі ті пісні, які посіли перші місця в британських чартах. Якщо говорити про американські хіт-паради, то таких треків навіть 20. Але в Ліверпулі було багато інших крутих гуртів, вокалістів і пісень.
У 2001 році Ліверпуль було оголошено “містом попмузики”. Особливо важливу роль у музичному житті центр графства Мерсісайд став відігравати від початку 1950-х років.
1950-ті
У 1952 році у Великобританії почали робити щотижневий хіт-парад синглів. Ліверпульські зірки дуже швидко стали там постійними гостями. Першою з них була Літа Роза, яка працювала в стилі джаз, мала величезний успіх у кабаре й регулярно протягом десятиріччя ставала найкращою співачкою.
Крім джазу і попмузики, у той період розвивались такі напрями, як рок-н-рол, скіфл, ритм-енд-блюз. Молоді музиканти Ліверпуля відкривали для себе нові жанри та стилі, модні в той час, а також створювали власні інтерпретації музики. Ще одним зірковим ліверпульським співаком у той період став Френкі Вон, який очолив хіт-парад з піснею The Garden of Eden (“Едемський сад”).
У 1950-ті роки Ліверпуль став чудовим ґрунтом для народження справжніх майстрів живої музичної сцени, які вплинули на подальший розвиток світової попкультури. Зокрема, цьому сприяли місця, де наживо виступали талановиті музиканти, які здебільшого відтворювали популярні в той час хіти. Серед них були клуби та бари, наприклад The Cavern Club, де згодом буде виступати славнозвісна ліверпульська четвірка.
Таким чином, Ліверпуль 1950-х років став важливим центром музичної творчості та експериментальних стилів, що вплинули на подальший хід історії цього виду мистецтва.
1960-ті
У 1960-х роках у місті став розвиватись стиль мерсібіт, який популяризували такі виконавці, як Gerry & The Pacemakers. Ліверпуль тоді став відомим музичним центром, оскільки весь світ почав шаленіти від The Beatles. Почалась так звана ліверпульська епоха. Місто було в центрі уваги цілого світу, бо регулярно давало нових талановитих музикантів і незабутні хіти.
Крім уже згаданих, це були, наприклад, The Searchers і The Merseybeats, які також мали великий вплив на розвиток британської попмузики того часу.
1970-ті–1980-ті
Деякий час на музичній сцені Ліверпуля було певне затишшя. Розпався гурт Джона Леннона і Пола Маккартні, а деякі колективи й окремі співаки зосередились на так званому мейнстримному продукті. Він робився за класичними рецептами для того, щоб догодити більшості слухачів, але не давав нічого розвитку музики.
Ситуація стала поліпшуватись у другій половині 1970-х. Відтоді з’являлись такі гурти, як Echo & the Bunnymen, the Mighty Wah!, OMD, China Crisis, Dead or Alive та інші. Розвиваються такі напрями, як панк-рок і постпанк. Ті, хто працював у цих стилях, переважно виступали в Eric’s Club на Метью-стріт, аж поки його не закрили. Тоді стали з’являтися нові незалежні лейбли з принципом “зроби сам”. Що це означало?
У той час багато хто з музикантів використовував підхід, який спонукає людей до самостійності у вирішенні своїх проблем або створенні чогось нового, не чекаючи на допомогу з боку інших. Це виявлялося у створенні та випуску музики без участі великих музичних лейблів чи компаній, в організації власних концертів і турів. Також продюсування, звукозапис і просування музики артисти часто брали на себе. Коли закрили Eric’s Club, такий підхід став способом продовжувати свою творчу діяльність та впливати на музичну сцену міста.
Ще за часів існування згаданого клубу такі гурти, як Big In Japan, Echo and the Bunnymen та The Teardrop Explodes вирішили відмовитись від звичних стереотипів ліверпульської музики. Вони не хотіли працювати суто в стилі мерсібіт і постійно чути порівняння з “Бітлз”. Тому вони внесли свіжий подих у музичне життя міста. Щоправда, дехто з оглядачів вважає, що змінити стереотипи у свідомості скаузерів цим гуртам так і не вдалося.
1990-ті
У 1990-х роках найбільш популярними були гурти Boo Radleys, the La’s, the Real People, the Farm і Cast. Тоді в Ліверпулі розвивалась інді-сцена, а яскравим відображенням цього процесу став альбом-компіляція Dark Side of the Pool, створений у 1991 році.
Одним із ключових явищ цього періоду було зростання популярності бритпопу, який відзначався яскравими мелодіями, гострою соціальною тематикою і іронічним підходом до британського суспільства. Також у 90-ті зростала популярність танцювальної музики, це відображалося в успіху таких гуртів, як The Chemical Brothers і The Wombats.
З іншого боку, продовжували набирати обертів альтернативний рок і гранж. Найбільш яскраво виражено це було, зокрема, у діяльності The Coral і The Zutons, які надихалися традиціями ліверпульської музичної сцени, але надавали їм нового звучання. Тому музика стала різноманітнішою і жвавішою.
Наш час
У 2000-х роках стали ще популярнішими The Zutons, The Wombats і The Coral. На противагу цьому стилю гітарної попмузики, з’явилась інша течія, набагато більш схильна до впливу постпанку й експериментальної музики, яку очолили такі гурти, як Space, Ladytron, Clinic, a.P.A.t.T., Hot Club de Paris і Kling Klang. Також активно розвивається реп. Серед тих, хто працює в цьому жанрі, дехто має шотландський акцент (Tremz, Aystar, Hazey, Still Brickin і Mazza_L20).
У 2008 році Всесвітній музей Ліверпуля, разом з Інститутом популярної музики, створив виставку The Beat Goes On, яка детально висвітлює історію музики в Ліверпулі, починаючи з 1945 року до наших днів.
Зараз музична сцена графства Мерсісайд, мабуть, сильніша й різноманітніша, ніж будь-коли. І напевно, не варто говорити про це як про одну сцену, радше це сукупність багатьох різних груп, подій та рухів, які роблять свій внесок у жваву і яскраву культуру творчості та співпраці.
Музичний рух регіону об’єднує музикантів Мерсісайду та художників з Вірралу – району за річкою Мерсі – з багатьма видатними творчими особистостями всесвітнього масштабу, яких приваблює культура міста. Це своєрідний плавильний котел культур та ідей, який добре відображається у звуках та піснях міста.
Якщо можна знайти щось спільне в усіх ліверпульських митців, то це їхня здатність і бажання експериментувати та розширювати кордони. Без сумніву, The Beatles серед них залишається одним із найбільш інноваційних та впливових гуртів усіх часів, але вони далеко не єдині артисти-новатори, які вийшли з Ліверпуля. Ну а сучасна сцена продовжує давню традицію міста створювати нові захопливі звуки.
Музичні події
Також історія музики Ліверпуля була б неповною без згадки про деякі місцеві фестивалі. А це:
- Ліверпульський міжнародний музичний фестиваль. Розвинувся він з музичного фестивалю на Метью-стріт, який був найбільшим щорічним безкоштовним музичним фестивалем у Ліверпулі й збирав понад 200 тисяч відвідувачів до міста.
- Africa Oye.
- Melodic Distraction.
- Тиждень The Beatles, або “Бітлвік”.
- Ліверпульський ірландський фестиваль, на якому звучить переважно народна музика, що підкреслює культурні зв’язки між Ліверпулем та Ірландією.
