Її знали як зухвалу білявку з ліверпульським акцентом і безжальним язиком. Його – як добродушного шоумена з великим серцем. У березні 2023 року Пол О’Ґрейді, який прославився у Великій Британії завдяки своєму драг-альтер его Лілі Севідж, помер у віці 67 років. За плечима актора, пов’язаного з нашим регіоном, залишилися десятки років комедійних шоу, виступів на телебаченні, захисту тварин та інших ініціатив. Яким було життя, що можна сказати про кар’єру та подробиці смерті – читайте далі на liverpool-trend.com.
Ранні роки
Пол Джеймс О’Ґрейді народився 14 червня 1955 року в Біркенгеді, поблизу Ліверпуля, у родині ірландських католиків. Його мати Мері-Морфілд була з графства Літрім, батько Патрік О’Ґрейді – виходець з графства Роскоммон, хоча сам народився вже в Англії. Вони назвали сина на честь Пола Анка, популярного співака тих років.
У дитинстві Пол був тихим, уважним до деталей хлопчиком – помічав усе, від вишивок на маминій хустці до інтонацій у голосах знайомих. У школі St. Joseph’s Catholic Primary він не дуже вписувався в колектив – занадто чутливий, занадто спостережливий, занадто… не такий. Але ще тоді проявився його акторський хист: він обожнював перевтілення, пародії та мав здатність викликати сміх у найневдячнішої авдиторії. У юному віці О’Ґрейді постійно перевдягався, граючи вигаданих персонажів, і навіть якось зізнався:
«Якщо десь є перука чи клаптик тканини – вона вже в мене на голові».
У підлітковому віці актор із Біркенгеда рано пізнав і складну сторону дорослого життя – став батьком, не бувши одруженим. У 1974 році, у віці 18–19 років, від зв’язку з подругою Діаною Джейфрі в нього народилася донька Шерон. Молодята не були парою в класичному сенсі (і не стали нею), також навряд чи вони були готові до такого розвитку подій емоційно. Але багато джерел стверджують, що Пол і Діана залишилися друзями. І хоча Пол не афішував своє батьківство, він завжди підтримував зв’язок із Шерон, а згодом – і з онуками.
Школу Пол полишив у 16, хоча, й був відмінником і добре складав іспити. Після школи Пол перепробував десятки професій. Був клерком у муніципалітеті, працівником похоронної служби, лаборантом у лікарні, роздавачем листівок, офіціантом… Але кожен новий робочий досвід зрештою підштовхував його вийти на сцену або наближав до неї. Він уже тоді готувався до чогось більшого, хай навіть сам ще цього не усвідомлював.
Формування образу Лілі Севідж
Ідея створити сценічний образ Лілі Севідж виникла в несподіваному місці – у Манілі, столиці Філіппін. Там молодий О’Ґрейді працював у кабаре, і, спостерігаючи за перформансами місцевих артистів, уперше серйозно задумався про власний образ на сцені. Цей досвід став поворотним моментом. Цікаво, що Севідж – це дівоче прізвище матері Пола.
Повернувшись до Британії, О’Ґрейді почав виступати в лондонських клубах, де тоді саме набирав обертів андеграундний драг-рух. Артистичне альтер его поступово викристалізовувалося – яскраве, зухвале, але не зовсім карикатурне. Лілі не просто пародіювала жіночність, а радше втілювала цілий пласт британської культури.
О’Ґрейді часто казав, що Лілі він списав із жінок, яких знав із дитинства – це були його мати, тітки, сусідки, жінки з робітничого класу, дотепні, жорсткі й по-своєму благородні. Хоча є також версія, що основа образу Севідж списана з жінки, яку Пол бачив на ринку в Шеффілді. Так чи інакше, персонаж був і гротескним, і водночас життєво правдивим, реальним концентратом тих голосів і характерів, що оточували артиста змалку.
Прорив на сцені та телебаченні
Початок 1990-х став для Лілі Севідж справжнім проривом із тісного андеграунду до широкої публіки. Від клубних сцен до національного екрана – шлях, який раніше здавався фантастичним для драг-артистів, Пол О’Ґрейді подолав із характерною зухвалістю.
Його Лілі починала в кабаре в Едінбурзі, де колючий гумор і яскрава манера подачі відразу виділяли її з-поміж інших. Успіх супроводжував і виступи в легендарному London Palladium, одному з ключових майданчиків британської естради. Проте справжня зміна масштабу відбулася з приходом телебачення.
На екранах Лілі з’являлася в 1990-х із гострим язиком та непідробною харизмою, яка зачаровувала як глядачів, так і продюсерів. Спочатку це були епізодичні появи, але кожна – влучна. Її персонаж був свіжим, соціально актуальним і впізнаваним.
Особливої ваги набуло запрошення вести культову гру Blankety Blank. Для британського прайм-тайму це було щось нове: драг-ведуча, яка не грала «жіночку» заради сміху, а будувала на сцені повноцінний образ – яскравий, впевнений, багатовимірний. Це стало переломним моментом – Лілі перестала бути суто нічною персоною гей-клубів і перетворилася на зірку мейнстриму, вписану в телевізійну традицію, але з явним викликом цій традиції.
Робота під власним ім’ям
На зламі тисячоліть Пол О’Ґрейді приймає одне з найважливіших рішень у своїй кар’єрі – він «відпускає» Лілі Севідж. У 2000 році він остаточно прощається з образом, який зробив його знаменитим, і вперше з’являється на телебаченні під власним іменем – у тревел-документалці Paul O’Grady’s Orient. Цей проєкт отримав високу оцінку критиків, а один із рецензентів влучно підмітив:
«Це довело, що він – комік-геній, якому не потрібні ані перука, ані сукня, щоб викликати сміх».
Успіх формату надихнув О’Ґрейді на продовження – уже наступного року виходить «Америка Пола О’Ґрейді», де він у своїй характерній манері поєднує гумор, допитливість і глибоку емпатію. Тож відмова від сцени в образі Лілі не зруйнувала його кар’єру – навпаки, відкрила новий розділ. Тепер він поставав перед глядачами не як персонаж, а як особистість, і це тільки посилило любов публіки.
І хоча телевізійна кар’єра Пола вибухнула завдяки Лілі, ще до цього він встиг з’явитися в масовці «Вулиці Коронації» – класичної британської мильної опери, де грав ще один уродженець Мерсісайду, Крейґ Чарльз. Пізніше він знявся в епізоді драми «В ім’я Отця» (1993). Але справжній прорив у телевізійному форматі стався з шоу Live From The Lilydrome (1995), а також із появами в ранковому проєкті The Big Breakfast на Channel 4.
Полу вдалося зробити те, що вдається небагатьом: довести, що за колоритним образом стояв справжній артист, здатний говорити про серйозне й жартувати без шаблонів. Британська публіка сприйняла його не як колишню драг-зірку, а як повноцінного ведучого, оповідача і коміка з власним почерком. Без маски він став ще цікавішим – як знамениті кінематографічні сцени в Нью-Йорку.
Смерть Пола О’Ґрейді: де, коли і чому
Пол О’Ґрейді помер 28 березня 2023 року у віці 67 років у своєму будинку в Олдінгтоні, графство Кент. Причиною смерті стала раптова серцева аритмія, яка нерідко призводить до летальних наслідків. Цей діагноз підтверджений його свідоцтвом про смерть.
О’Ґрейді раніше пережив три серцеві напади: у 2002, 2006 та 2014 роках. Після першого нападу він зробив великі зміни в способі життя, включаючи відмову від шкідливих звичок, зміну раціону й регулярні фізичні вправи. Але це допомогло лише на деякий час або, можливо, не всі зміни були однаково послідовними.
У день смерті він провів звичайний день зі своїм партнером Андре Портасіо. Після вечері вони дивилися телевізор, і Пол пішов на кухню, щоб зробити «чашку чаю» — їхній жартівливий код для приготування канабісу. Повернувшись, він сів у крісло, закурив і помер у своєму улюбленому кріслі.
Ця смерть викликала хвилю скорботи серед шанувальників, колег і громадськості. Багато хто відзначав його внесок у телебачення, комедію та захист прав меншин. Не дивно, що за цим актором дуже сумували!
